Бог долготерпит до срока, но обязательно-обязательно что-то в тебе как в Первакове (в Перваковой) должно сокрушиться; пусть не как в той драматичной Духом истории с Петром-предателем, но седина твоя должна просесть в серьёзное покаяние, в осознание блуждания, которое ты жил и пил, услаждая и пилотируя ветхую плоть.
Да, глядя с боку ты всегда выглядел белым, но разум твой был бездуховной сорокой.
Даже говоря о Боге, даже говоря о святости, даже бывало поучая многих, в тайне сердец своих ты лелеял паучат и единого сердца-имени так и не сподобился...
Таких как ты должно огорчать, и пусть шея твоя не крепчает, но склонись.
Очнись же Перваков, Отче, Папа, Мама, Батюшка, очнись! Чин? О, войди в Небо как простолюдин, потому как "Патриархов" туда не пускают и близко. Там иначе; там не взвешивают электроспин с облачения золочёного.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
Поэзия : Я мимо прохожу... - Сергей Виноградов Спасибо всем, особенно Алле, за прекрасные отзывы. Отвечаю на вопрос, почему я выбрал этот сайт для публикаций? Духовность мне ближе, чем какие-либо полупорнографические окололитературные поделки на других сайтах. Ещё раз признателен всем, кому моё творчество наконец-то понравилось. С.В
